Where are you living?
What are you doing?
What are your relationships?
Where is your water?
Know your garden.
Роман Макухін: Вирощування лохини на біодинамічній фермі – не швидкий результат. Це 50-річний бізнес-проект
Про важливість відновлення ґрунтів та особливу роль тварин на біодинамічній фермі.
Сполучення "сталий розвиток" набуває усвідомленого поширення у світі та підкреслює важливість збереження ресурсів та покращення довкілля. Традиційні лінійні моделі економіки, які досі викладають як основу розвитку людства в країнах з відсталою економікою, вже перестали грати основну роль в розвинутих країнах Європи, де на заміну впевнено приходить циркулярна економіка заощадження, відповідального споживання та органічних технологій в аграрному секторі.

Біодинаміка – це найстаріша та дедалі найбільш науково обґрунтована з практичних методик відновлювального землеробства та органічного виробництва продукції найвищої якості. За рахунок досягнення мікробіологічного балансу та процвітання біоти ґрунту під управлінням свідомим фермером-виробником можна отримати найсмачнішу та ідеально збалансовану продукцію за своїм поживним біологічним потенціалом. Швидкого результату чекати не варто. Але довгостроковий результат вартий тернистого шляху.

Мекономіка зустрілася з Романом Макухіним, підприємцем та викладачем освітніх заходів, після його лекції співробітникам Good Wine та поговорила про біодинаміку в Україні, недосконалість органічних стандартів і особливу роль тварин на біодинамічних фермах.

Роман Макухін, підприємець
– Романе, розкажіть як ви прийшли до органічного та біодинамічного землеробства?

Маю освіту з адміністрування бізнесу, яку отримав в київському Міжнародному християнському університеті, та MBA в Бельгії. Деякий час працював в сфері рекрутингу – займався пошуком персоналу для іноземних компаній. Пізніше – у сфері медіа та маркетингу в компаніях Kyiv Post та Winner Ford.

Після Бельгії повернувся в Україну, працював у сфері IT, був залучений до кіновиробництва. І коли мав їхати на Кубу знімати кіно за мотивами Королів і Капусти О. Генрі, зателефонували друзі з Бельгії і попросили допомогти на органічному проекті із земельним банком у п'ятдесят тисяч гектарів на півдні України. То був найбільший органічний проект у світі автора Транцендентальної медитації Махаріші.

Завдяки участі в цьому проекті я зустрів чудову людину, агронома-професіонала Геннадія Тищенка, який перед тим довгий час працював в Агроекології, найбільшому та найстарішому органічному підприємстві України. Тищенко для мене – найкращий вчитель, який змінив мій світогляд всього за кілька тижнів. І відтоді відбулося перепланування мого життя.

На жаль, той проект не відбувся. Його почав розвалювати міжнародний інвестиційний фонд, що зайшов у проект. Насправді інвесторам був цікавий сам земельний банк, тому вони фактично його розпродали. Так історія органічного виробництва на Півдні України закінчилася.

Пізніше з'явилась ідея створити Фонд органічних інвестицій, щоб залучати та інвестувати гроші в органічні проекти. Першими в ініціативі стали підприємства на Полтавщині та Чернігівщині. Вони отримали кредити, але за умовами мали впустити інвесторів у свої юридичні структури, чого, на жаль, не сталось. Був шалений спротив, не дивлячись на те, що попередньо всі учасники процесу обговорили плани спільного розвитку. І фонд як такий не відбувся.

Але з'явився бренд власного органічного виробництва ЕтноПродукт. І в 2010 році в київському офісі я долучився до залучення інвесторів в компанію. На той час це був новий найбільший органічний проект, який об'єднав колишні колгоспи Чернігівської області.

В ЕтноПродукті ми зробили перше органічне молоко, яке і до сьогодні можна знайти на ринку. Сире органічне молоко!

Раніше ніхто сире молоко як безпечний продукт не сприймав. Ми ж у форматі органічного виробництва з повним контролем від поля до полиці в супермаркеті змогли довести, що можна забезпечити передбачуваний безпечний цикл і технологію для того, щоб це молоко було дійсно безпечним для молодих мам з дітьми.

Кращий продукт серед усієї молочної продукції ніж парне молоко важко уявити. Будь-яке пастеризоване молоко вже не є тим природним продуктом. Інша справа, наскільки молоко як продукт є правильним для споживання. Наприклад я сам мінімально споживаю молочний продукт.

За всю історію розвитку людства молоко було вимушеним продуктом споживання. Під час льодовикового періоду, коли інших варіантів ніж полювати та забирати молоко в інших ссавців не було, виживати було вкрай важко. Пізніше така діяльність переросла в постійне виробництво, яке далі розгалузилось в інших напрямках.

Але якщо подивитись на кількість енергії, яка потрібна для виробництва сиру і масла, то ефект від того продукту – невеликий. Є достатньо інших рослинних альтернатив. Більш того, рослинні білки роблять це набагато ефективніше.

Дієтологи завжди розповідали про незамінні амінокислоти, які є лише у м'ясі. Нічого подібного! По-перше, ті самі амінокислоти присутні в рослинній продукції, якщо вони комбіновані. Що стосується процесу розкладання на ензіми, то це відбувається набагато простіше в рослин. Те саме стосується жирів та клітковини – це набагато якісніший продукт, ніж тваринницька продукція.

Необхідно усвідомити історію розвитку цивілізації. Якщо нині не стоїть питання виживання, то тваринництво потрібно залишити лише в тому форматі, в якому воно себе виправдовує, а це – більш швидке створення гумусу, особливо в умовах, де через індустріалізацію сільського господарства фактично винищили гумус – основу природної родючості.

Сьогодні 80% гумусу в світі знищено – про це говорять в дослідженні з Гарварду. І на відтворення гумусу потрібно 100-150 років. Або фермерські господарства мають почати застосовувати зовсім інші технології. До таких в першу чергу відноситься біодинаміка.
50% мікроорганізмів людини та землі повністю співпадають. Із землі вийшли – до землі повернемося.
– Сучасний український фермер не дуже знайомий з біодинамічним господарством. Поясніть, як це працює, і як біодинаміка впливає на навколишнє середовище?

Алекс Подолінський [відомий вчений з біодинаміки українського походження, що зумів відродити понад 1 млн га землі в Австралії], казав, що біодинаміка не піде в Україні, тому що застосування цієї технології передбачає, що і в сусіда "земля буде краще".

Сьогодні в Україні дуже мало практикуючих біодинамічних ферм, які діють не просто для маркетингу, а задля збільшення біогумусу в ґрунтах. Задля цього працюємо і наше підприємство. У нас на фермі – кислий пісок, дуже низький вміст гумусу та органічної речовини.

Без тварин неможливо уявити розвиток земельного потенціалу. Причому мова йде про диверсифікацію різних тварин.

Основний продукт тваринництва – це гній. Гній різноманітних тварин містить гарне співвідношення азоту, калію та інших макро- і мікроелементів. Відповідно найкращий баланс досягається тоді, коли ми інтегруємо різні види свійських тварин в систему регенеративного сільського господарства.

Звичайно в умовах, коли в Україні споживання м'яса тримається на високому рівні, набагато краще якщо це споживання якісного м'яса, якщо людина зробила для себе вибір у вигляді додаткової цінності.

Бо створення індустріального м'ясного виробництва – це шлях в нікуди. Це небезпечна галузь якщо говорити про конкретні приклади МХП, зокрема бренду "Наша Ряба". Це повне безглуздя, тому що тварини, створені природою для того, щоб їсти траву та перетворювати її в гумусний концентрат.

Біодинаміка якраз передбачає активацію цих процесів – перевтілення гною в родючий ґрунт (гумус) через низку препаратів.

Інакше просто як активаторами такі препарати не можна назвати. В біодинамічному землеробстві такі активатори вносяться в дуже малих дозах і все, що вони роблять – це стимулюють розвиток тих чи інших груп мікроорганізмів, які в свою чергу дають рослинам можливість отримувати мікро- та макроелементи із землі через розкладання складних солей, які сотні років зберігають всю необхідну хімію для розвитку рослинництва.

Про це писали і Юстус фон Лібіх, і Дмитро Менделєєв, доводячи, що мінеральні добрива потрібні лише в тих випадках, коли фермер не зміг зробити правильну сівозміну чи, наприклад, через несприятливі погодні умови.

На жаль, залучення мінеральних добрив у сільське господарство перетворилося в суцільне використання. В Україні 99% земель засипається мінеральними добривами. Але насправді лише 25% цих добрив засвоюється рослинами, а решту йде в повітря у вигляді найбільш небезпечного парникового газу NO та до ґрунтових вод у формі азотистої кислоти, яка ще й знищує корисну біоту на своєму шляху. Ця кислота пригнічує більшість мікроорганізмів. Дослідження показали, що інтенсивні технології змушують природу створювати нові види мікроорганізмів для того, щоб боротися з цими стресами.

Якщо в 90-х роках в міжнародний кадастр хімічних речовин містив 50 тисяч одиниць, то сьогодні маємо більше 1 мільйона. Це означає, що від будь-якого хімічно синтезованого токсину (мова йде в першу чергу про пестициди або антибіотики) природа так чи інакше себе захистить, створюючи нові види мікроорганізмів, які можуть розкладати ці нові складні хімічні форми.

Відповідно кількість нових видів збільшується, але їхня якість та загальна кількість зменшується. Тому кожного року ми отримуємо нові умови мікробіологічного фону в рамках всієї біосфери, про яку писав Вернадський, та нові умови виживання тієї самої живої речовини.

Жива речовина – все живе, що підлягає репродукції. І людина цьому не виключення. 50% мікроорганізмів людини та землі повністю співпадають. Із землі вийшли – до землі повернемося.

Тому абсолютно логічно: в здоровому ґрунті ростуть здоровіші рослини.

Навіть органічні стандарти, на жаль, дуже недосконалі. В будь-якій країні світу вони не вимагають компостування, дозволяють внесення в тому числі свіжого гною.

Біодинаміка цього не дозволяє. Це інший рівень усвідомлення тієї органічної речовини і більш якісний підхід до відновлення родючості земель, обов'язкове компостування разом з активаторами.

В біодинамічному землеробстві є 5 активаторів рослинного походження – кропива, кульбаба, тисячолисник, кора дуба і валеріана, які спеціальним чином збираються, ферментується і вносяться в компост, щоб активувати різні групи корисних мікроорганізмів, які якраз і допомагають із складних солей, що знаходяться в ґрунті, отримати мікро- і макроелементи, доступні для рослин.

– Чим займаєтесь нині?

У мене є біодинамічний кооператив з вирощування лохини. Це поки що маленький бізнес, але довгостроковий.

Вже більше десяти років залучений до сфери органічного та біодинамічного фермерства. Можна сказати, що це було виключно ідейною трансформацією – з IT, з медіа, з кіновиробництва перейти в іншу галузь, і залишитись в ній без жодних серйозних передумов матеріального характеру.

Для мене органічне виробництво – це суцільна інвестиція. Однак поки що в Україні ми не можемо вивести органічне біодинамічне фермерство в ранг серйозного сприйняття на рівні науки і на рівні правильного усвідомлення споживачами.

Я прожив у Бельгії п'ять років і міг переїхати в іншу країну, щоб комфортніше себе почувати. Але на сьогоднішній день, не зробивши реальних змін тут, я не готовий до переїзду.

– У своїй діяльності ви орієнтуєтесь на внутрішній ринок чи експорт?

– Має бути баланс між внутрішнім та зовнішнім ринком. Якщо ця продукція якісна та унікальна, можливість її реалізації аж ніяк не нижча ніж на міжнародному ринку. Але якщо ми маємо не 4-6 га, а 100 чи 300 гектарів біодинамічного виробництва (були такі амбітні плани), тоді мова йде про експортоорієнтованість. Але це зовсім інше планування, стратегія, та системний бізнес підхід.

На сьогодні задача показати, що біодинамічні технології працюють і кінцева продукція якісно відрізняється від простої органічної сертифікованої. Маємо також змоделювати загальне біодинамічне виробництво, щоб продемонструвати розвиток цілісності, де є і рослинництво і тваринництво різних напрямків, що призводить до найкращого оптимального результату.

Тому у нас є гуси, які підкошують біодинамічні грядки. Гуси роблять це дуже якісно – у них косарка спереду, гноєрозкидач позаду. Цього сезону ми спробували запустити качок. Кури та індики розгрібають мульчу, якою прикрита лохина, дуже сильно, тому їхнє залучення на біодинамічну ферму проблематичне.
В біодинамічному землеробстві є 5 активаторів рослинного походження – кропива, кульбаба, тисячолисник, кора дуба і валеріана.
– Тварини з біодинамічної ферми проживають своє життя, чи вони можуть стати частиною страви в тарілці вашого споживача?

Можуть. Але у нас такої задачі немає. Коли у виробництві є більше хлопців ніж дівчат, то в результаті відбуваються "екскурсії" до київських споживачів. Звісно це абсолютно нецільове м'ясне виробництво. Бо такі тварини споживають переважно траву, їхнє м'ясо не буде настільки жирним, як люблять споживачі.

Тварини, які прожили в правильних умовах, на здоровій землі, вільно випасаються під сонцем на відкритому просторі, в них найкращий якісний потенціал.Знову ж таки, вони потрібні у виробництві для того, щоб робити циркуляцію у більш масштабних умовах.

В нашому кооперативі тримаємо також вівців та кролів для виробництва гною. Кролячий гній має підвищений вміст фосфору, який необхідний для наших бідних ґрунтів.

Звісно у нас були і неприємні випадки. До прикладу, куниця подушила малих гусенят, лисиці принююхуються до малої здобичі. В масштабах кооперативу це несуттєві випадки, але ми можемо побачити як відновлюється природа у своєму різноманітті. Все це – природній освітній процес, співіснування з навколишнім диким світом. Ми не проти щоби ця співпраця відбувалася, якщо можемо регулювати баланс.

Деякі європейські сертифікуючі органи навіть вимагають, щоб до 10% території на біодинамічних фермах віддавалося під дику природу. На нашому підприємстві ми витримуємо набагато більший відсоток, бо навкруги – дика природа.

– Яка структура вашого підприємства? Скільки маєте найманих працівників?

– Оскільки це кооператив, є шестеро учасників на постійній основі. У сезон виробництво підтримує двадцять чоловік.

Перший рік ідея підприємства такого спрямування не дуже працювала. Лише в минулому році люди почали вірити в нашу справу. Люди побачили, що ми не прийшли і пішли, люди бачать розвиток. З'явилися гуси, вівці, кролі, які є важливою складовою біодинамічної ферми.

Бізнес з вирощування лохини – це не швидкий результат, це 50-річний проект.

– Як можна стати клієнтом вашої біодинамічної ферми? Чи можна вже замовити продукцію?

– Цього року більшу частину продукції замовили всього троє покупців. Можна для початку завітати до нас, щоб побачити саме виробництво, а на наступний сезон вже приїхати і власноруч зібрати смачну і корисну продукцію. Це найкращий варіант – збирати таку ягоду родиною для власних потреб.

Розмовляв Олександр Супрунець

Курс з міського фермерства 2020

Навчальний курс для городян, спільнот і установ, які могли б побудувати міський сад і мають чи не мають необхідний майданчик для цього.
Матеріали за темою
Made on
Tilda