Where are you living?
What are you doing?
What are your relationships?
Where is your water?
Know your garden.
Як активісти перетворили захаращений пустир у міський город
Бабуся Тамара, іменні дерева і томати у дворі – що об'єднує сусідів багатоквартирного будинку в Чернігові?
У 2018 році Мекономіка вдруге провела Курс з міського фермерства, який навчав людей з різних сфер міській агрокультурі. Через рік ми навідалися в гості до учасників курсу, які зважилися на втілення проекту міського садівництва у своєму місті.

Ця історія – про "Еко Місто", громадську організацію з Чернігова, що займається розвитком рекреаційних зон, популяризацією волонтерського руху та екологічною просвітою.

Мекономіка поговорила з Сергієм Безбородьком, керівником організації, про проект міського городу біля багатоквартирного будинку та куди він може розростися.


– Розкажи про ідею вашого проекту. Як все почалося?


Ми захищали парк «Березовий гай» від незаконної забудови. Разом з сусідами відстоювали зелену зону – організовували мітинги, волонтерські акції, саджали молоді дерева. Спільнота сусідів-активістів росла.

Я був одним із лідерів ініціативної групи. Коли справа перешла в юридичну площину, з парку зникла важка техніка, і люди повірили в успіх. Від того – увага до рекреаційної зони потроху зменшувалася. Але мені особисто було зрозуміло, що поява нового будівельного майданчику – лише справа часу, якщо ми перестанемо моніторити ситуацію.

Вибрали тактику залучення. Вигадували інформаційні приводи і організовували волонтерські акції, які б знову і знову повертали людей до парку. Толоки, висадки іменних дерев, заснування алеї «Прав людини» – заходи, що зібрали сотні сусідів.
Ми захищали парк від незаконної забудови. Разом з сусідами відстоювали зелену зону – організовували мітинги, волонтерські акції, саджали молоді дерева.
Громадський город у гаю – це останній проект і новий сценарій у парку. За рік нам вдалося перетворити захаращений пустир на квітучий сад. Основна ідея городу – об'єднувати різні покоління спільною справою, вирощувати локальну їжу і навчати містян інструментам пермакультури. Я бачив, який успіх мають подібні місця у Словаччині і Німеччині, дуже хотілося мати власне.

– Що вирощуєте?

На «теплій» грядці на городі вже рік ростуть багаторічні пряноароматичні трави і лікарські рослини. Лаванда, шалфей, ехінацея, багато різних сортів м'яти, меліси і чебрецю, а ще монарда, майоран, орегано. В цьому році ми досадили багато квітів і вийшла така собі їстівна клумба. З весни посадили полуницю, суницю і малину. І звичайно овочі і зеленина, який же город без них? Томати, огірки, солодкий перець, капуста, базилік, петрушка, салат, щавель ­­– це у нас також є.
– Скільки коштів пішло на запуск проекту?

Ми приймали участь у конкурсі «Креативне місто» і отримали сертифікат на 30 тис. грн. До 5 тис. грн. виділили на прибирання території, реставрацію паркану і встановлення невеличкої огорожі з лози. Нам знадобилося приблизно 10 тис. грн. на виготовлення ящиків для вирощування рослин і до 5 тис. грн. на придбання рідкісних саджанців. Ще близько 10 тис. грн. ­­­­­витратили на інвентар, витратні матеріали, організацію заходів, запрошення різних гостей-експертів. Чорнозем нам виділив «Зеленбуд», на цьому зекономили.

– Які труднощі виникали і як працюєте з ними?

На жаль, досі ми не відчуваємо великої залученості та ініціативи з боку сусідів. Вони дуже раді, що перед вікнами більше нема смітнику, але з допомогою не поспішають, приходять, переважно, на екскурсію. Є декілька ідей, як з цим бути, і ми хочемо спробувати їх у наступному сезоні. Наприклад, вісім наших «високих» грядок можуть бути для восьми різних родин ­­– ми позначимо номер квартири на ящику. В них можна вирощувати зеленину до столу. Також плануємо організовувати більше освітніх заходів, таких, що зацікавлять ширшу аудиторію.
Ідея нашого городу – об'єднувати різні покоління спільною справою, вирощувати локальну їжу і навчати містян інструментам пермакультури.
– Скільки людей залучено до процесу?

У нас є два організатори і багато волонтерів. За створення меблів і роботу з деревом відповідає Міша Марухно, а я більше працюю безпосередньо з рослинами. Ми організовуємо публічні заходи і поступово облаштовуємо ділянку.

Також хочу згадати бабусю Тамару з квартири №1, проект був би неможливий без її підтримки, з самого першого дня вона допомагає нам на городі, з її оселі ми живимо електричні прилади, а влітку беремо воду для поливу. Всі рахунки звичайно ж оплачуємо, це обов'язково.

– Як доглядаєте? Скільки часу потрібно для підтримки?

Два-три рази на місяць ми проводимо волонтерські заходи, щось садимо, або споруджуємо. Раз на тиждень влітку поливаємо грядки. І це все. З самого початку ми домовились розвивати максимально невибагливу і автономну ділянку, використовуємо пермакультурні принципи, багато спостерігаємо, робимо висновки і корегуємо плани.

– Як змінилось ваше життя після запуску проекту?

Ми стали ближче, з'явилися нові інтереси по'вязані з городництвом і пермакультурою. Багато з учасників проекту відзначили, що нарешті у нас з'явилося «третє» місце ­– локація, де можна зустріти друзів без попередньої домовленості.
– Які наступні кроки проекту?

Ми вже готуємо вуличні меблі – дерев'яні дивани з піддонів і невеличкий подіум для публічних виступів. Додамо ще й такий сценарій на локацію. Майстер-класи, воркшопи, освітні фільми ­– все це перед вікнами сусідів, теоретично, взяти участь у заході можна буде навіть сидячі на балконі.

Також мріємо про вертикальні грядки, систему збору дощової води і крапельний полив. Це в планах на наступний сезон.

– Яка допомога потрібна?

Ми б хотіли бачити у команді ще парочку організаторів, потрібен координатор освітнього напрямку і менеджер по залученню і комунікації. Через велику завантаженість ці задачі поки що просідають. Також ми шукаємо спікерів – екологів, пермакультурних дизайнерів, агрономів зі стажем та всіх, кому є чим поділитися за тематикою міського фермерства чи розвитку спільнот.

– Як вважаєш, міське фермерство може стати перспективним для України, чи тут це працюватиме на розвиток спільнот у містах?

Недосконала законодавча база, іноді просто нерозуміння з боку влади заважають розвитку міського фермерства як бізнес ідеї. На мою думку, сьогодні подібні до нашого проекти перш за все покликані бути майданчиком для навчання, об'єднання і експериментів. Радянське минуле заважає. Люди в переважній більшості ще недостатньо насолодилися благом приватної власності, розрізнені і часто просто не довіряють один одному. Ми працюємо саме в контексті розвитку спільнот. В перспективі з цих самих спільнот можуть вийти нові лідери і нові стартапи. Проекту лише рік, але ми вже чуємо ідеї від молодих учасників про створення власного бренду для реалізації насіння, саджанців, сумішей чаю.


Фото Сергія Безбородька
Міський город біля багатоквартирного будинку

Адреса:
Чернігів
вул. Пухова, 132

Курс з міського фермерства 2020

Навчальний курс для городян, спільнот і установ, які могли б побудувати міський сад і мають чи не мають необхідний майданчик для цього.
Читай також
Made on
Tilda