Що спільного у Стокгольма і Слов'янська?
Влітку 2017 я побував у Слов'янську на Битві Садівників, а восени досліджував громадські сади у Стокгольмі. І знайшов от яку спільність.
м. Слов'янськ, липень 2017, проект «Межа»
Розвиток громадських городів, cадів та ферм у містах – тенденція, здавалося б, нова. Але чи дійсно це так, враховуючи історію розвитку міського фермерства?

Міське фермерство в Європі активізувалося в 19 сторіччі, коли з початком індустріалізації люди почали активніше переїжджати у міста. Тоді міське фермерство було важливим елементом економічної діяльності – з однієї сторони забезпечувало містян харчами, з іншої – дозволяло продавати надлишок виробленої продукції. Люди, що переїздили до міст, жили у поганих умовах. Як закономірна реакція на це з'явився рух за виділення земельних ділянок під садівництво. Земля в міських районах, яка знаходилась у власності муніципалітету, була поділена на маленькі ділянки під садівництво та індивідуальне чи сімейне користування.

Садові ділянки (allotment gardens) у Стокгольмі серед міста – явище досить популярне і сьогодні. В межах міста стокгольмці мають близько 10 тисяч індивідуальних ділянок загальною площею понад 200 га. Райони садових ділянок розташовані на острові Södermalm, у міському національному парку Hagaparken, біля Стокгольмського університету та поодиноко у різних частинах міста.

Зазвичай на території ділянки окрім городу є літній будиночок чи гараж для зберігання засобів праці. На ділянках стокгольмці вирощують квіти, декоративні рослини, фрукти та овочі – особливо багато томатів, кейлу та їстівних квітів.

Щоб отримати садову ділянку в Стокгольмі, доведеться чекати кілька років і сплачувати чималу орендну плату за користування землею.
Садова ділянка на острові Sodermalm у Стокгольмі
Садова ділянка на острові Sodermalm у Стокгольмі
Спільні заходи садової громади на вихідних, острів Sodermalm у Стокгольмі
Городня ділянка у Hagaparken, неподалік Стокгольмського університету
Схожа ситуація з садами і у Празі, де кількість виділених ділянок постійно збільшується і станом на 2013 рік становила близько 680 гектарів.

Проте, не дивлячись на те, що історично розподілені земельні ділянки були включені до міської структури, нові громадські городи (community gardens) чи міські комерційні микроферми (indoor farms), які з'явилися в останнє десятиріччя у Європі, США та Канаді, розглядаються як щось нове.

А як в Україні?

Влітку 2017 художниця і садівниця Алевтина Кахідзе провела акцію "Битва Садівників" в Слов'янську та Ужгороді в рамках проекту "Межа" від ГО "Місто-сад". Кахідзе з командою тоді шукала і оцінювала місцеві сади та садівників. Я побував у складі цієї художньої експедиції. Одного дня, шукаючи садівників у Слов'янську, ми натрапили на Садове товариство ім. Докучаєва.

На відміну від швецької столиці, в Слов'янську на городних ділянках люди в основному практикували вирощування продуктів харчування і неохоче йшли на контакт.
Слов'янськ, липень 2017. Садове товариство ім. Докучаєва
Слов'янськ, липень 2017. Садове товариство ім. Докучаєва
Слов'янськ, липень 2017. Садове товариство ім. Докучаєва
Щоб досягнути таких самих успіхів як Стокгольм чи Прага, українцям потрібно проробити чималу роботу. І одним з головних пріоритетів має стати створення законодавчих підстав для розвитку міського фермерства.

В Україні законодавчо не врегульована діяльність садівничіх товариств як окремих господарських одиниць. Існує лише законопроект «Про садові товариства», який мав би визначати порядок реєстрації таких об'єднань, порядок виділення їм земельних ділянок, права та пільги, та багато інших важливих питань, але на жаль, не ухвалений Верховною Радою України.

Тому такі об'єднання змушені реєструватися або у формі громадських організацій, як і було зроблено у Слов'янську, або як кооперативи, в порядку Закону України "Про кооперацію". При чому юристи радять обирати саме другий варіант, оскільки він дозволяє членам такого об'єднання розподіляти доходи та майно кооперативів, що є важливим в ситуації з садами та мікрофермами.

Продовжуючи тему законодавства, зазначимо, що існує ще один законопроект, який теж очікує розгляду в парламенті, «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин». Він вже був підтриманий профільним комітетом Верховної ради в кінці 2017 року та рекомендований до ухвалення парламентом. Проект спрощує процедуру реєстрації сімейних фермерських господарств та удосконалює процедуру оподаткування земель таких об'єднань.

Україна сьогодні знаходиться в абсолютно інших соціально-економічних та політичних умовах, ніж Швеція і навіть Чехія – війна, перманентні потрясіння відволікають і уряд, і суспільство від необхідності приділяти увагу глобальним цілям сталого розвитку та міському фермерству зокрема.
Художниця Алевтина Кахідзе каже: «Сад дає людині неймовірне відчуття своєї власної влади. Ніщо та ніколи не піддається людині так, як рослини. Ти можеш бачити плоди своєї діяльності, адже плоди зростають просто на твоїх очах».

Художниця також проводить цікаві паралелі між пересаджуванням рослин та переїздом тимчасово переміщених осіб у зв'язку з війною на сході України: «Іноді рослину можна пересадити, і вона вдячна тобі, класно зростає, і тоді можна подумати, що, дійсно, міграція можлива, і що переселенцю теж можна так допомогти».


Текст: Олександр Супрунець, Микита Андрєєв
Фото, відео: Олександр Супрунець
Інді наука в Україні: підтримай Cyber Ponic One на Спільнокошті
Матеріали за темою
© Громадська організація "Місцева економіка"
Email: meconomica.com@gmail.com
Made on
Tilda