Одним з пріоритетів для розвитку міського фермерства автори «Плану дій для Торонто», викладеному в однойменному посібнику «GrowTo», називають зв'язок фермерів із земельними ділянками. Сам План дій, до речі, містить усього 6 пріоритетів та ще раз доводить, що міське фермерство – це прогресивно та цікаво, і що Києву є куди зростати, не дивлячись на статус однієї з найзеленіших столиць Європи.

Кожний пріоритет містить цілі, необхідну діяльність та пропозиції щодо подальших дій, які мають допомогти реалізувати весь потенціал міського фермерства Торонто. Автори визнають, що цей документ має бути абсолютно гнучким і доповнюватися пропозиціями самих містян та муніципалітету.

Головним переконанням всього документу є те, що міське фермерство знищило міф про мегаполіси як про «бетонні джунглі», в яких немає місця для вирощування продуктів харчування.

Мешканці Торонто протягом останніх років продемонстрували, що мають значний інтерес у вирощуванні продуктів харчування на території міста. Але як об'єднати таке бажання в потужний громадський рух? Де знайти місця, необхідні для реалізації такого бажання? І як оцінити стан та потенціал ґрунту, коли люди таки отримають доступ до таких локацій?

Одна із пропозицій – необхідність створення в Торонто кадастру всього вільного місця на землі та дахах будинків, яке можна використовувати для вирощування продуктів.

В Києві такого кадастру немає. Є лише загальноукраїнський земельний кадастр, в якому можна побачити, у користування якого суб'єкта (приватного, комунального чи державного) перебуває та чи інша земельна ділянка. Такий кадастр може дату чітку картину потенціалу міста щодо вирощування продуктів харчування, і стане надзвичайно цінним ресурсом для громадських організацій, підприємств, бо допоможе їм визначити підходяще місце.

Є багато установ, які могли б бути зацікавленні проектами щодо розвитку міського фермерства, зокрема, виші, школи, корпоративні землевласники тощо. Відтак, головна функція такого кадастру – поєднати пропозицію щодо таких локацій із попитом зацікавлених міських фермерів.

Але пошук потенційного місця – це лише початок. Оцінка землі, формування мережі необхідних партнерств, угоди щодо оренди та бізнес-плани – це теж значні виклики. І вони можуть бути вирішені завдяки підтримці фермерів, зокрема таких сервісів як виготовлення добрив, пропозицій технічної експертизи, забезпечення поливу та доступної зрошувальної інфраструктури.

У Портленді (штат Орегон, США) у 2004 році одноголосно ухвалили постанову, якою зобов'язали працівників муніципалітету проводити опис міської нерухомості, яка може підійти для задач, пов'язаних з вирощуванням продуктів харчування. До цієї ініціативи на добровільних засадах долучилися студенти та аспіранти Портлендського державного університету і у 2005 році був оприлюднений звіт «Дігабл Сіті: як можна зробити "міське" сільське господарство пріоритетним напрямом при плануванні діяльності». Загалом, опис нараховував 289 локації з потенціалом для вирощування продуктів харчування, які знаходяться у власності держави.

До речі, у Торонто діє Регіональний орган з питань збереження природних ресурсів (Toronto and Region Conservation Authority) – організація, яка займається захистом та регуляцією територій. Ця організація визнала, що «міське» сільське господарство сприяє сталому розвитку суспільства і тому вони розробили політику просування сталого «міського» сільського господарства для деяких земельних холдингів. Результат не змусив себе чекати: державна організація стала головним партнером у чотирьох успішних проектів з розвитку міського фермерства. Чи здатні на таке профільні комунальні установи Києва?

Люди, зацікавлені у вирощуванні продуктів харчування у Торонто, висловлюють загальне занепокоєння, яке полягає у тому, що ґрунт у місті може бути забруднений. Інструментом вирішення цієї проблеми стала інструкція щодо оцінки ґрунту в міському фермерстві. Така інструкція допомогла людям визначати рівень ризиків, пов'язаного із забрудненням, вона є зрозумілою для використання, написана на доступній мові і є корисним ресурсом, спрямованому для зниження занепокоєності потенційних фермерів та їх партнерів.

Автори «Плану дій для Торонто» визначили два основних подальших кроки щодо підтримки міського фермерства. Перший полягає у підготовці електронного кадастру для створення стратегічних зв'язків між фермерами та підходящими місцями для вирощування продуктів харчування. Для цього необхідно виконати наступні завдання:

• визначити місця на дахах, які можуть підійти і бути потенційно доступними для вирощування продуктів харчування;
  
• визначити існуючі місця для парників, які доступні у місті та умови для доступу до них;
  
• визначити парки та громадські місця, які знаходяться у комунальній власності та можуть підходити для міського фермерства та громадських парників;
  
• зв'язатися з існуючими ініціативами щодо розвитку міського фермерства;
  
• попрацювати з інституціональними партнерами, щоб популяризувати і зробити більш доступною інформацію про підходящі земельні ділянки для фермерів.
  

Другим кроком є підтримка фермерів та землевласників у розвитку взаємовигідних угод щодо землеволодіння, які стануть результатом нових міських фермерських ініціатив. Цей крок включає наступні завдання:

• дослідити та класифікувати міські моделі землевласництва;
  
• підвищити міський потенціал щодо сприяння розвитку міських городів та міських фермерських парків;
  
• розвинути ресурси підтримки щодо оцінки місць для фермерства, орендних угод та визначення підходящої фермерської інфраструктури.

Джерело: growTO: an urban agriculture action plan for Toronto
Автор тексту: Микита Андрєєв